Педагогічна
майстерність і творчість вчителя
1. Основні поняття.
Концепція національного виховання про
сутність виховання на Україні, про особистість вчителя і завдання його
творчості (розділ п'ятий "Критерії ефективності виховної діяльності
педагога"). Педагогічна майстерність — комплекс властивостей особистості
вчителя, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на
рефлексивній основі [2,30]
Властивості педагогічної майстерності: гуманістична спрямованість
діяльності вчителя, професійні знання, вміння та навички, педагогічні здібності
(забезпечують швидкість самовдосконалення), педагогічна техніка (гармонізує
структуру педагогічної діяльності). Педагогічна діяльність — творчий процес.
Творчість - це процес створення чогось нового на основі перетворення
пізнаного : нового результату або оригінальних шляхів і мета дій його одержання
.
Характеристики творчості: новизна і перетворення. Педагогічна творчість
- процес створення і перетворення особистості вихованця. Педагогічна творчість
виявляється в науковій діяльності педагога і в творчій педагогічній роботі (
оригінальне вирішення педагогічних завдань, розробка нових педагогічних
методів, прийомів, застосування педагогічного досвіду в нових умовах,
удосконалення системи роботи з учнями, імпровізація в педагогічному процесі).
Під час роботи з учнями вчитель передбачає педагогічні ефекти, впливає на уяву,
увагу, пізнавальну діяльність учнів, а також звертається до педагогічного
перевтілення, що робить його діяльність творчим процесом.
У праці „Розмова з молодим директором школи” В.О.Сухомлинський зазначив:
„ Досвід багатьох років переконує, що суттю педагогічної творчості є думка,
ідея, яка пов’язана з тисячами повсякденних явищ. Педагогічна ідея – це,
образно говорячи, повітря, на якому пливуть крила педагогічної майстерності”[6.426].
Рівні педагогічної творчості ( за І.П. Раченко ) : рівень професійного
становлення, рівень стихійного самовдосконалення, рівень планової
раціоналізації, рівень оптимізації процесів та результатів праці.
Форми виявлення творчих сил вчителя: творче самопочуття, творче
натхнення, творчий пошук чи експеримент, творча педагогічна діяльність, науково
– дослідна діяльність.
Особливості педагогічної творчості: обмеженість часу ; необхідність
завжди давати позитивні результати; публічність обставин творчості;
співтворчість усіх учасників процесу тощо. Приклади творчої діяльності
Ф.Прокоповича, Г.Сковороди, О.Духновича,
М.Корфа, С.Русової, А.Макаренка, В.Сухомлинського.
2. Структура педагогічної майстерності.
1) Гуманістична спрямованість (ідеали, інтереси, ціннісні орієнтації) -
спрямованість на іншу людину (дитина - центр уваги педагога), утвердження
найвищих духовних цінностей, моральних норм поведінки та взаємовідносин . Це
виявлення професійної ідеології вчителя, його ціннісного ставлення до
педагогічної діяльності, її змісту, мети, засобів, суб'єктів. Ціннісні
орієнтації педагога :
а) на себе -самоутвердження
("Я" - справжній вчитель ); б) на вихованця ( дитина —найбільша цінність , допомогти
їй бути щасливою); в) на засоби впливу ( програма, способи впливу, заходи); г) на мету педагогічної діяльності
(гуманізм - сприяння всебічному розвитку кожної дитини). Відповідальність
педагога перед майбутнім, любов до дітей; усвідомлення мети.
2) Професійна компетентність: знання , вміння , навички , критичні
погляди і оцінки, постійне самовдосконалення, високий рівень загальної культури
. "Головне в житті - не самі
знання, а та гармонія, яка виявляється, коли знання добре вміщені в душі, та
філософія, яка визначає людину, її світогляд" (А.С.Макаренко. - Твори в 8
т. -Москва, 1986. -Т. 8. -Письмо Л.Конисевичу).
3) Педагогічні здібності: комунікативність, перцептивність (розуміння
інших), динамізм особистості (активність, гнучкість впливу), емоційна
стабільність (саморегуляція) , оптимістичне прогнозування ( віра в позитивне в
кожній людині, у перспективу її розвитку), креактивність (творчість) тощо.
4) Педагогічна техніка ( форма організації поведінки вчителя) :
а) вміння використовувати свій
психофізичний потенціал як інструмент виховного впливу ( володіти своїм фізичним,
психічним, емоційним станом;голосом, мімікою, пантомімікою);
б)вміння впливати на інших (вербальні,
невербальні засоби спілкування ).
Внутрішня і зовнішня техніка.
3. Критерії майстерності педагога: доцільність (за спрямованостю),
продуктивність (за результатами), діалогічність (характер взаємовідносин з
усіма учасниками виховного процесу), оптимальність (у виборі засобів ), творчість
(за змістом діяльності).
Рівні майстерності: елементарний, базовий, досконалий, творчий.
4. З історії розвитку теорії про педагогічну майстерність.
Першим ввів поняття " майстерність вихователя” і "педагогічна техніка”
А.С.Макаренко у своїй статті " Деякі висновки з мого педагогічного
досвіду": " Майстерність вихователя не є якимось особливим
мистецтвом... але це спеціальність, якій треба вчити, як треба вчити лікаря
його майстерності, як треба вчити музиканта".
В.О.Сухомлинський продовжив
розвиток теорії про педагогічну майстерність. У працях В.О.Сухомлинського "Сто порад
вчителю", "Павлиська середня школа", "Як виховати справжню
людину", "Розмова з молодим директором школи" та багатьох інших
велика увага приділяється творчості вчителя в становленні справжньої людини,
громадянина, патріота Батьківщини. "Ми маємо справу з найскладнішим,
неоцінним, найдорожчим, що в житті, - з людиною. Від нас, від нашого вміння,
майстерності, мистецтва, мудрості залежить її
громадянське й інтелектуальне обличчя, її місце і роль у житті, її
щастя" (Сухомлинський В.О. Вибрані твори. — Т.2. — С.420).
В 80-ті роки ХХ століття творчі
педагоги-новатори об'єдналися у творчий
рух "Педагогіка співробітництва" (Див. "Учительская
газета"._ 18 октября 1986 года ). Основні ідеї педагогів-новаторів:
1)співробітництво з усіма учасниками
навчально-виховного процесу; 2) навчання
без примусу, з оптимізмом, без
конфліктів;
3) використання опори в навчанні;
4) система випередження у навчанні;
5) гуманістична система оцінювання;
6) демократизація виховання особистості;
7) самоаналіз, саморозвиток,
самовдосконалення особистості тощо.
5. Шляхи формування педагогічної майстерності:
- самовиховання загальної та
педагогічної культури (потреба,
самопізнання, планування, реалізація, контроль, корекція);
- засвоєння професійних знань, вмінь,
навичок;
- громадська активність;
- педагогічна практика;
- вивчення передового педагогічного
досвіду;
|