Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

КАФЕДРА ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ

Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації з хімії

 Звертаємо Вашу увагу, що у 2012-2013 навчальному році вивчення хімії здійснювалося за наступними програмами:

 Державна підсумкова атестація в основній школі

У загальноосвітніх навчальних закладах (класах, групах) з поглибленим вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях, гімназіях, колегіумах таким предметом за вибором може бути той, що вивчався поглиблено.

З усіх обов’язкових предметів атестація проводиться письмово за збірниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України. У разі проведення атестації за вибором, форму проведення атестації (усно чи письмово) обирають учні.

Державна підсумкова атестація з хімії проводиться у письмовій або усній формі.

У письмовій формі атестація з хімії проводиться за завданнями з навчального посібника «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з хімії. 9 клас» (авт. Титаренко Н. В., Лашевська Г. А.– К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013).

Збірник містить 20 варіантів атестаційних робіт. Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. 

Зміст завдань відповідає чинній програмі з хімії для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням хімії, «Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технічного циклу. К.: Вікторія, 2009.

http://mon.gov.ua/index.php/ua/diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya-osvita/23-diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya/4325

Кожний варіант включає 30 завдань, зміст яких охоплює різні розділи навчальної програми. Серед них: тестові завдання закритої форми (завдання з вибором однієї правильної відповіді, завдання на встановлення відповідності, завдання на встановлення правильної послідовності); завдання відкритої форми (наприклад, завдання на відтворення генетичного зв’язку між класами неорганічних сполук; на складання рівнянь окисно-відновних реакцій та електронних балансів до них, реакцій йонного обміну в молекулярній та йонній формах); задачі різних типів, які передбачають розгорнутий запис розв’язування завдання з обґрунтуванням кожного етапу (пропонуються типи задач, що передбачені навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії).

На виконання завдань державної підсумкової атестації відводиться 90 хвилин. Під час роботи учні не можуть користуватися додатковою літературою (таблицями, посібниками тощо), окрім довідкових матеріалів, розміщених у збірнику. Для проведення обчислень учням дозволяється користуватися калькулятором.

В усній формі атестація з хімії проводиться за білетами. Кожний з 20 білетів складається з трьох завдань. Перше і друге завдання передбачають перевірку теоретичних знань школярів, вміння ілюструвати виклад фактів та теорій відповідними прикладами, рівняннями хімічних реакцій. Третє завдання має практичний зміст і спрямоване на виявлення вміння застосовувати набуті знання для розв’язування розрахункових задач, здійснення реакцій та складання рівнянь реакцій. Задачу добирає вчитель з навчальних посібників, що мають відповідний гриф.

Державна підсумкова атестація у старшій школі 

Державна підсумкова атестація в старшій школі проводиться з трьох предметів:

·          українська мова;

·          профільний предмет (для учнів, які навчалися у класах з профільним навчанням), історія України або математика (для учнів, які навчалися у класах універсального профілю);

·        предмет за вибором.

При вивченні двох профільних предметів (наприклад, фізики і математики у фізико-математичному профілі) атестацію складають із одного з них замість предмета за вибором.

Державна підсумкова атестація з хімії проводиться за посібником «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з хімії. 11 клас» (авт. Дубовик О. А. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013).

Збірник містить 22 варіанти атестаційних робіт. Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.

Кожний варіант складається з чотирьох частин, що відрізняються складністю завдань. У кожній частині наведено завдання різної форми, які охоплюють різні розділи навчальних програм відповідного профілю. Серед них:

Ø  завдання в тестовій формі:

·          завдання з вибором однієї або кількох правильних відповідей,

·           завдання на встановлення відповідності,

·          завдання на встановлення правильної послідовності,

Ø  завдання відкритої форми (наприклад, завдання на відтворення генетичного зв’язку між класами неорганічних і органічних сполук; на складання рівнянь окисно-відновних реакцій та електронних балансів до них, реакцій йонного обміну в молекулярній та йонній формі);

Ø  задачі різних типів, які передбачають розгорнутий запис розв’язування завдання з обґрунтуванням кожного етапу (пропонуються типи задач, що передбачені навчальними програмами з хімії для загальноосвітніх навчальних закладів).

У залежності від того, на якому рівні змісту учні вивчали хімію (Хімія. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення, 10 – 11 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. http://mon.gov.ua/index.php/ua/diyalnist/osvita/doshkilna -ta-zagalna-serednya-osvita/23 -diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya/4326 вони виконують завдання різних частин за відповідний час:

Під час роботи учням не дозволяється користуватися додатковою літературою (таблицями, посібниками тощо), окрім довідкових матеріалів, розміщених у збірнику. Для проведення обчислень учні можуть користуватися калькулятором.

Рекомендована література

1.     Постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 561 «Про затвердження державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2016 року».

2.     Наказ МОН молодьспорту України від 24.06.2011р. № 1/9-493 «Щодо організації навчання вчителів з використання інформаційно-комунікаційних технологій».

3.     Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі у 2012-2013 навчальному році//Біологія і хімія в  сучасній школі. – 2012. - № 4. – С. 2 – 10.

4.     Буринська Н.М.Загальна хімія: тлумач. слов.-довід.: Для учнів, студ., викладачів. – К.:Ірпінь: Перун, 2011. – 204 с.

5.     Величко Л.П. Предметні компетенції з хімії: перше наближення// Біологія і хімія в школі. – 2011. - № 4. – С. 10 – 13.

6.     Зламанюк Л.М., Ткачук Л.В. Модернізація природничо-наукової освіти через впровадження особистісно зорієнтованих підручників//Імідж сучасного педагога. – 2007. - № 3. – С. 29 – 32.

7. Зламанюк Л.М. Професійна компетентність – складова педагогічної майстерності вчителя у процесі викладання природничо-наукових дисциплін//Нива знань. – 2009.- № 4. – С 9-11.

8.     Зламанюк Л.М. Особливості професійної діяльності сучасного вчителя хімії// Біологія і хімія в школі. – 2011. - № 3. – С. 18 – 21.

9.     Зламанюк Л.М. Інтерактивні техніки як засіб розвитку самостійного творчого мислення учнів//Біологія і хімія в  сучасній школі. – 2012. - № 5. – С. 16 – 23.

10.                        Корсакова О.К. Рівнева диференціація навчання як основа до профільної підготовки учнів// Проф. навчання: Нормат.-прав. й теорем.-метод. Засади/Упор. Л.А. Липова, М.Є. Терещенко. – Тернопіль: Мандрівець, 2010.

Завідувач кафедри природничої освіти ДОІППО,

кандидат педагогічних наук, доцент                                   Л.М.Зламанюк